насадовити

насадови́ти

див. насаджувати I.

Значення в інших словниках

1. насадовити — насадови́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. насадовити — НАСАДОВИ́ТИ див. наса́джувати¹.  Словник української мови у 20 томах
3. насадовити — НАСАДОВИ́ТИ див. наса́джувати¹.  Словник української мови в 11 томах
4. насадовити — Насадовити, -влю, -виш гл. Насадить, разсадить. Насадовила гостей, що сісти не можна.  Словник української мови Грінченка