насадовити

Насадовити, -влю, -виш

гл. Насадить, разсадить. Насадовила гостей, що сісти не можна.

Значення в інших словниках

1. насадовити — насадови́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. насадовити — див. насаджувати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. насадовити — НАСАДОВИ́ТИ див. наса́джувати¹.  Словник української мови у 20 томах
4. насадовити — НАСАДОВИ́ТИ див. наса́джувати¹.  Словник української мови в 11 томах