наставництво

НАСТА́ВНИЦТВО, а, с. Діяльність, що полягає в поданні допомоги порадами, навчанням і т. ін.; заняття наставника (у 1 знач.).

Слід всіляко підтримувати й розвивати благородний рух наставництва, шефства ветеранів праці над молодими виробничниками (Рад. Укр., 9.XII 1973, 1);

Ударництво, стахановський рух, наставництво, рух за комуністичне ставлення до праці є кращим засобом виховання усіх трудівників (Хлібороб Укр., 12, 1975. 6).

Значення в інших словниках

1. наставництво — наста́вництво іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. наставництво — -а, с. Діяльність, що полягає в поданні допомоги порадами, навчанням і т. ін.; заняття наставника (у 1 знач.). || Форма професійної підготовки і виховання молоді на виробництві, яка здійснюється наставниками.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наставництво — НАСТА́ВНИЦТВО, а, с. Діяльність, що полягає в наданні кому-небудь допомоги порадами, навчанням і т. ін. Набуває широкого поширення наставництво старших письменників над молодими (Ю. Збанацький); // Робота наставника (у 1 знач.).  Словник української мови у 20 томах