наставницький
НАСТА́ВНИЦЬКИЙ, а, е. Який містить у собі вказівки або поради діяти певним чином.
Йому важливо було дотягти якось до кінця уроку, щоб Сашко, бува, ще не задав якогось закарлючистого запитання й не обернув його наставницьку проповідь на легковажну дискусію (Добр., Ол. солдатики, 1961, 115);
// Власт. начальникові; повчальний.
— Ви розумієте мене? — звернувся [Ауер] до неї наставницьким тоном (Хижняк, Тамара, 1959, 71).
Словник української мови (СУМ-11)