натякання
НАТЯКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. натяка́ти.
Синявіну здалося іронічним оте натякання на сполучення [з конторою] (Ле, Міжгір’я, 1953, 174);
// Те саме, що на́тяк 1.
Тепер їй здалося, що в Гордієвих словах ховаються якісь натякання (Гр., II, 1963, 123).
Словник української мови (СУМ-11)