небій
НЕБІ́Й, бо́я, ч., діал. Безстрашна людина.
Ніхто не мов: — Не боюся! Що там по тривозі! Бо й небоя вовки з’їдять на битій дорозі (Фр., XI, 1952, 434).
Словник української мови (СУМ-11)НЕБІ́Й, бо́я, ч., діал. Безстрашна людина.
Ніхто не мов: — Не боюся! Що там по тривозі! Бо й небоя вовки з’їдять на битій дорозі (Фр., XI, 1952, 434).
Словник української мови (СУМ-11)