Словник української мови в 11 томах

невільничий

НЕВІ́ЛЬНИЧИЙ, заст. НЕВО́ЛЬНИЧИЙ, а, е. Те саме, що неві́льницький, нево́льницький.

Встане Україна. І розвіє тьму неволі, Світ правди засвітить, І помоляться на волі Невольничі діти!.. (Шевч., І, 1963, 307);

Одразу зажив [Іван] поваги серед невільників. Його навіть одразу обрали за невільничого коменданта (Досв., Вибр., І959, 175);

В Каховці відкривався знаменитий людський ярмарок — новітній невольничий ринок (Гончар, І, 1959, 4);

Особливі обставини життя українського народу на тимчасово окупованій території і активний партизанський рух викликали розвиток бойової партизанської пісенності і патріотичної невільничої лірики (Нар. тв. та етн., 5, 1964, 4).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. невільничий — неві́льничий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. невільничий — заст. невольничий, -а, -е. Те саме, що невільницький, невольницький.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. невільничий — НЕВІ́ЛЬНИЧИЙ, заст. НЕВО́ЛЬНИЧИЙ, а, е. Те саме, що неві́льницький, нево́льницький. Встане Україна. І розвіє тьму неволі, Світ правди засвітить, І помоляться на волі Невольничі діти!.. (Т. Шевченко); Одразу зажив [Іван] поваги серед невільників.  Словник української мови у 20 томах
  4. невільничий — Неві́льничий, -ча, -че  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. невільничий — Невільничий и невольничий, -а, -е = невільницький. І помоляться на волі невольничі діти. Шевч.  Словник української мови Грінченка