невільничий
НЕВІ́ЛЬНИЧИЙ, заст. НЕВО́ЛЬНИЧИЙ, а, е. Те саме, що неві́льницький, нево́льницький.
Встане Україна. І розвіє тьму неволі, Світ правди засвітить, І помоляться на волі Невольничі діти!.. (Шевч., І, 1963, 307);
Одразу зажив [Іван] поваги серед невільників. Його навіть одразу обрали за невільничого коменданта (Досв., Вибр., І959, 175);
В Каховці відкривався знаменитий людський ярмарок — новітній невольничий ринок (Гончар, І, 1959, 4);
Особливі обставини життя українського народу на тимчасово окупованій території і активний партизанський рух викликали розвиток бойової партизанської пісенності і патріотичної невільничої лірики (Нар. тв. та етн., 5, 1964, 4).
Словник української мови (СУМ-11)