невільничий
НЕВІ́ЛЬНИЧИЙ, заст. НЕВО́ЛЬНИЧИЙ, а, е.
Те саме, що неві́льницький, нево́льницький.
Встане Україна. І розвіє тьму неволі, Світ правди засвітить, І помоляться на волі Невольничі діти!.. (Т. Шевченко);
Одразу зажив [Іван] поваги серед невільників. Його навіть одразу обрали за невільничого коменданта (Олесь Досвітній);
В Каховці відкривався знаменитий людський ярмарок – новітній невольничий ринок (О. Гончар);
Народ склав тужливі пісні – “невільничі плачі” про тяжку долю бранців (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)