непокірливо

НЕПОКІ́РЛИВО. Присл. до непокі́рливий.

*Образно. Рудувате волосся непокірливо пнеться, вуси стирчать (Коцюб., III, 1956, 26).

Значення в інших словниках

1. непокірливо — непокі́рливо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. непокірливо — Присл. до непокірливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. непокірливо — НЕПОКІ́РЛИВО. Присл. до непокі́рливий. * Образно. Рудувате волосся непокірливо пнеться, вуси стирчать (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах
4. непокірливо — Непокірливо нар. Непокорно.  Словник української мови Грінченка