непомітно

НЕПОМІ́ТНО. Присл. до непомі́тний 1.

Дівчата непомітно зглянулись і осміхнулись (Вас., II, 1959, 48);

В блакитній високості непомітно почали виникати хмарки (Довж., І, 1958, 95);

// у знач. присудк. сл. Не можна помітити.

— Вам непомітно, що ми пливемо (Коцюб., II, 1955, 289).

Значення в інших словниках

1. непомітно — непомі́тно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. непомітно — див. поволі; таємно  Словник синонімів Вусика
3. непомітно — Присл. до непомітний 1). || у знач. присудк. сл. Не можна помітити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. непомітно — Небачно, небачено, недобачно, недобачено, непобачено, незавважно, незауважено, неспостережно, неспостережено  Словник чужослів Павло Штепа
5. непомітно — НЕПОМІ́ТНО. Присл. до непомі́тний 1. Дівчата непомітно зглянулись і осміхнулись (С. Васильченко); В блакитній високості непомітно почали виникати хмарки (О. Довженко); // у знач. присудк. сл. Не можна помітити. – Вам непомітно, що ми пливемо (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах