нерідний

НЕРІ́ДНИЙ, а, е.

1. Який не перебуває у кровній спорідненості з ким-небудь.

Згадав сирота Степан в неволі Свою далеку Україну, Нерідного батька старого І коника вороного І нерідную сестру Ярину (Шевч., II, 1963, 340);

Маму й нерідного діда нашого розстріляно в яру коло провалля (Ю. Янов., І, 1958, 308).

2. Не свій; запозичений, чужий.

— Якщо довго говорити нерідною мовою, то й думати починаєш цією мовою (Донч., VI, 1957, 630).

Значення в інших словниках

1. нерідний — (який не перебуває в кровній спорідненості, але вважається рідним) названий, наречений, прийомний, діал. прибраний.  Словник синонімів Полюги
2. нерідний — нері́дний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. нерідний — -а, -е. 1》 Який не перебуває у кровній спорідненості з ким-небудь. 2》 Не свій; запозичений, чужий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. нерідний — НЕРІ́ДНИЙ, а, е. 1. Який не перебуває у кровній спорідненості з ким-небудь. Згадав сирота Степан в неволі Свою далеку Україну, Нерідного батька старого І коника вороного І нерідную сестру Ярину (Т.  Словник української мови у 20 томах
5. нерідний — НЕРІ́ДНИЙ (про членів сім'ї та взагалі родичів — який не перебуває в кровній спорідненості з ким-небудь); НАЗВА́НИЙ, НАРЕЧЕ́НИЙ (якого стали вважати родичем кому-небудь); ПРИ́БРАНИЙ діал.  Словник синонімів української мови