никлий
НИ́КЛИЙ, а, е.
1. Який схилився, пригнувся до землі.
На пожовклу, никлу траву повільно спадало з дерев листя (Збан., Між.. людьми, 1955, 115).
2. перен., розм. Сумний, із спущеною головою.
Никлі ходять воли.
Словник української мови (СУМ-11)