нікчемник
НІКЧЕ́МНИК, а, ч., зневажл. Те саме, що нікче́ма.
— Бевзні! нікчемники!.. пеньки головаті!! — закричить на остатку Мирін та й затихне… (Мирний, II, 1954, 86).
Словник української мови (СУМ-11)НІКЧЕ́МНИК, а, ч., зневажл. Те саме, що нікче́ма.
— Бевзні! нікчемники!.. пеньки головаті!! — закричить на остатку Мирін та й затихне… (Мирний, II, 1954, 86).
Словник української мови (СУМ-11)