Словник української мови в 11 томах

обкарнаний

ОБКА́РНАНИЙ, а, е, розм., рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до обкарна́ти.

Стовбур, мабуть, добре обкарнаний, знову стрімголов нісся серединою могутнього потоку (Донч., III, 1956, 361).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. обкарнаний — обка́рнаний дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
  2. обкарнаний — -а, -е, розм., рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до обкарнати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обкарнаний — ОБКА́РНАНИЙ, а, е, розм., рідко. Дієпр. пас. до обкарна́ти. Стовбур, мабуть, добре обкарнаний, знову стрімголов нісся серединою могутнього потоку (О. Донченко); // обка́рнано, безос. пред.  Словник української мови у 20 томах