обмежуватися
ОБМЕ́ЖУВАТИСЯ і рідко ОБМЕЖО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБМЕ́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, док.
1. Задовольнятися в своїх діях чим-небудь недостатнім, незначним.
Реформізм взагалі полягає в тому, що люди обмежуються агітацією за зміни, які не вимагають усунення головних основ старого, пануючого класу.. (Ленін, 23, 1972, 84);
Марійка ніколи тепер не обмежувалася засвоєнням матеріалу за підручником (Донч., V, 1957, 332);
Цієї осені Катерина.. розпорядилася обмежитись невеликим прибиранням кімнат, не виносячи з дому меблів (Вільде, Сестри.., 1958, 456);
Тася не вгадала — Сачко не приїхав за нею, він обмежився надісланим по пошті листом (Дмит., Розлука, 1957, 137).
2. Не виходити за межі чого-небудь; залишатися у вузьких, незначних межах.
Весілля у колгоспному селі здебільшого відбувається в традиційних формах, рідше — обмежується тільки вечіркою (Нар. тв. та етн., 1, 1957, 95);
Об’єктивні умови імперіалістської війни є запорукою в тому, що революція не обмежиться першим етапом російської революції.. (Ленін, 31, 1973, 90).
3. тільки недок. Пас. до обме́жувати і обмежо́вувати.
На півдні Причорноморська западина обмежовується узбережжям Чорного моря (Геол. Укр., 1959, 311).
ОБМЕЖУВА́ТИСЯ див. обмежо́вуватися¹.
Словник української мови (СУМ-11)