оброчний

ОБРО́ЧНИЙ, а, е, іст.

1. Прикм. до обро́к.

Особливо часто і детально розповідається в брошурах про численні і всезростаючі податки.. Подушне, оброчний податок, гербові збори, податки на воду і багато інших (Рад. літ-во, 4, 1963, 107).

2. Який сплачують оброком, натурою; чиншовий, орендний.

[Зеленський:] У Мануйлівці люде більше зажиточні [заможні], ніж де: окрім своїх наділів, держать оброчну казенну землю в оренді (К.-Карий, II, 1960, 315).

Значення в інших словниках

1. оброчний — обро́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. оброчний — -а, -е, іст. 1》 Прикм. до оброк. 2》 Якого сплачують оброком, натурою; чиншовий, орендний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. оброчний — ОБРО́ЧНИЙ, а, е, іст. 1. Прикм. до обро́к. Особливо часто і детально розповідається в брошурах про численні і всезростаючі податки .. Подушне, оброчний податок, гербові збори, податки на воду і багато інших (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах