оброчний
обро́чний
-а, -е, іст.
1》 Прикм. до оброк.
2》 Якого сплачують оброком, натурою; чиншовий, орендний.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиобро́чний
-а, -е, іст.
1》 Прикм. до оброк.
2》 Якого сплачують оброком, натурою; чиншовий, орендний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови