оброчний
ОБРО́ЧНИЙ, а, е, іст.
1. Прикм. до обро́к.
Особливо часто і детально розповідається в брошурах про численні і всезростаючі податки .. Подушне, оброчний податок, гербові збори, податки на воду і багато інших (з наук. літ.).
2. За який сплачують оброком, натурою; чиншовий, орендний.
[Зеленський:] У Мануйлівці люде більше зажиточні [заможні], ніж де: окрім своїх наділів, держать оброчну казенну землю в оренді (І. Карпенко-Карий).
Словник української мови (СУМ-20)