Словник української мови в 11 томах

обручний

ОБРУ́ЧНИЙ, а, е. Признач. для виготовлення обручів (у 1 знач.).

Обручне залізо — на перший погляд дрібниця. Але колгоспи й колгоспники без нього не можуть обійтися (Рад. Укр., 12.ІХ 1958, 3).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. обручний — обру́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. обручний — -а, -е. Признач. для виготовлення обручів (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обручний — ОБРУ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до обру́ч; // Признач. для виготовлення обручів (у 1 знач.). Обручне залізо.  Словник української мови у 20 томах