обручний

ОБРУ́ЧНИЙ, а, е.

Прикм. до обру́ч;

// Признач. для виготовлення обручів (у 1 знач.).

Обручне залізо.

Значення в інших словниках

1. обручний — обру́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. обручний — -а, -е. Признач. для виготовлення обручів (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обручний — ОБРУ́ЧНИЙ, а, е. Признач. для виготовлення обручів (у 1 знач.). Обручне залізо — на перший погляд дрібниця. Але колгоспи й колгоспники без нього не можуть обійтися (Рад. Укр., 12.ІХ 1958, 3).  Словник української мови в 11 томах