обіцяння
ОБІЦЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. обіця́ти.
Нам треба завоювати не обіцяння свободи, не папірець про свободу, а справжню свободу (Ленін, 12, 1970, 50);
В кожній його [дощу] краплині яскріло обіцяння торжества життя (Довж., І, 1958, 95).
Словник української мови (СУМ-11)