овесець

ОВЕСЕ́ЦЬ, вівсеця́, ч. Пестл. до ове́с.

Коли стоїть у городі стіжок сінця, а в коморі є вівсеця четвертей з десять, то вже він і думає, що й через десять год його не випродасть (Кв.-Осн., II, 1956, 254);

Хазяїн сіяв овесець; Була у його нивка невелика (Гл., Вибр., 1951, 29).

Значення в інших словниках

1. овесець — овесе́ць іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. овесець — вівсеця, ч. Пестл. до овес.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. овесець — ОВЕСЕ́ЦЬ, вівсеця́, ч. Пестл. до ове́с. Коли стоїть у городі стіжок сінця, а в коморі є вівсеця четвертей з десять, то вже він і думає, що й через десять год його не випродасть (Г. Квітка-Основ'яненко); Хазяїн сіяв овесець; Була у його нивка невелика (Л. Глібов).  Словник української мови у 20 томах
4. овесець — Овес, -вівса м. Овесъ, Avena sativa. — голий. Avena nuda. Вх. Пч. II. 29. Овес у трьох кожухах, та вітру боїться. Ном. № 650. Дає коню сіна й вівса. Мет. 75. Не хоче, як кобила вівса. Ном. № 5009. шити на овес. Шить крупными стежками. Вас. 211. ум. овесе́ць, овесок.  Словник української мови Грінченка