овечина
ОВЕ́ЧИНА, и, ж., розм., рідко.
1. Овече м’ясо; баранина.
Вони не їдять курятини, гусятини, овечини, кабанятини, — нічого того не їдять (Сл. Гр.).
2. Овечий запах, дух.
В кімнаті кожухи смачно запахли овечиною (Чорн., Потік.., 1956, 60).
Словник української мови (СУМ-11)