овечина
ОВЕ́ЧИНА, и, ж., розм., рідко.
1. Овече м'ясо; баранина.
Вони не їдять курятини, гусятини, овечини, кабанятини, – нічого того не їдять (Сл. Б. Грінченка).
2. Овечий запах, дух; овечатина.
В кімнаті кожухи смачно запахли овечиною (С. Чорнобривець).
Словник української мови (СУМ-20)