овечина

ове́чина

-и, ж., розм., рідко.

1》 Овече м'ясо; баранина.

2》 Овечий запах, дух.

Значення в інших словниках

1. овечина — ове́чина іменник жіночого роду м'ясо, запах рідко  Орфографічний словник української мови
2. овечина — ОВЕ́ЧИНА, и, ж., розм., рідко. 1. Овече м'ясо; баранина. Вони не їдять курятини, гусятини, овечини, кабанятини, – нічого того не їдять (Сл. Б. Грінченка). 2. Овечий запах, дух; овечатина. В кімнаті кожухи смачно запахли овечиною (С. Чорнобривець).  Словник української мови у 20 томах
3. овечина — ОВЕ́ЧИНА, и, ж., розм., рідко. 1. Овече м’ясо; баранина. Вони не їдять курятини, гусятини, овечини, кабанятини, — нічого того не їдять (Сл. Гр.). 2. Овечий запах, дух. В кімнаті кожухи смачно запахли овечиною (Чорн., Потік.., 1956, 60).  Словник української мови в 11 томах
4. овечина — Ове́чина, -ни ж. Овечье мясо. Вони не їдять курятини, гусятини, овечини, кабанятини, — нічого того не їдять. Новомоск. у.  Словник української мови Грінченка