ожеледиця
ОЖЕЛЕ́ДИЦЯ, і, ж. Те саме, що о́желедь.
Вона розіп’яла черкесовий платок, розстебнула комір у ватянці і, прямуючи до волості, немов і не помічала ні вітру, ні снігу, ні слизької ожеледиці (Л. Янов., І, 1959, 343);
Зранку сіялася дрібненька мжичка, але згодом випогодилося і почалася ожеледиця (Хижняк, Тамара, 1959, 197).
Словник української мови (СУМ-11)