опізнити

ОПІЗНИ́ТИ, опізню́, опі́зниш, док., перех., заст. Бути причиною запізнення чого-небудь; затримати (у 2 знач.).

Геройські, хоч безплідні, зусилля козацьких воєн вичерпали на довгий час силу нації; опізнили її духовний розвій (Фр., XVI, 1955, 222).

Значення в інших словниках

1. опізнити — опізни́ти дієслово доконаного виду бути причиною запізнення чого-небудь арх.  Орфографічний словник української мови
2. опізнити — опізню, опізниш, док., перех., заст. Бути причиною запізнення чого-небудь; затримати (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. опізнити — ОПІЗНИ́ТИ, опізню́, опі́зниш, док., що, заст. Бути причиною запізнення чого-небудь; затримати (у 2 знач.). Геройські, хоч безплідні, зусилля козацьких воєн вичерпали на довгий час силу нації; опізнили її духовний розвій (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
4. опізнити — ЗАТРИ́МУВАТИ (заважати, пере-шкоджати кому-, чому-небудь рухатися, розвиватися тощо з належною швидкістю), ЗАДЕ́РЖУВАТИ, СТРИ́МУВАТИ, УТРИ́МУВАТИ (ВТРИ́МУВАТИ), ПРИТРИ́МУВАТИ, ГАЛЬМУВА́ТИ, ЗАГАЛЬМО́ВУВАТИ, УПОВІ́ЛЬНЮВАТИ (ВПОВІ́ЛЬНЮВАТИ)...  Словник синонімів української мови