опізнити —
опізню, опізниш, док., перех., заст. Бути причиною запізнення чого-небудь; затримати (у 2 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
опізнити —
ОПІЗНИ́ТИ, опізню́, опі́зниш, док., що, заст. Бути причиною запізнення чого-небудь; затримати (у 2 знач.). Геройські, хоч безплідні, зусилля козацьких воєн вичерпали на довгий час силу нації; опізнили її духовний розвій (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах
опізнити —
ЗАТРИ́МУВАТИ (заважати, пере-шкоджати кому-, чому-небудь рухатися, розвиватися тощо з належною швидкістю), ЗАДЕ́РЖУВАТИ, СТРИ́МУВАТИ, УТРИ́МУВАТИ (ВТРИ́МУВАТИ), ПРИТРИ́МУВАТИ, ГАЛЬМУВА́ТИ, ЗАГАЛЬМО́ВУВАТИ, УПОВІ́ЛЬНЮВАТИ (ВПОВІ́ЛЬНЮВАТИ)...
Словник синонімів української мови
опізнити —
ОПІЗНИ́ТИ, опізню́, опі́зниш, док., перех., заст. Бути причиною запізнення чого-небудь; затримати (у 2 знач.). Геройські, хоч безплідні, зусилля козацьких воєн вичерпали на довгий час силу нації; опізнили її духовний розвій (Фр., XVI, 1955, 222).
Словник української мови в 11 томах