Словник української мови в 11 томах

освіченість

ОСВІ́ЧЕНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до осві́чений²1.

Я мовчав, зломлений освіченістю Професора (Ю. Янов., II, 1958, 121);

Лука почуває себе скуто біля сина і з іншої причини. То батькова темнота і простота губиться перед синовою вченістю та освіченістю (Мушк., Серце.., 1962, 41);

Енциклопедична освіченість Гулака та його грунтовна обізнаність в різноманітних питаннях історії та літератури Грузії робили його одним із найавторитетніших вчених того часу (Рад. літ-во, 9, 1966, 65);

// Рівень освіти.

Підвищуються професійна підготовка і майстерність робітників та селян, їх освіченість і культура (Матер. XXIV з. КПРС, 1971, 228).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. освіченість — осві́ченість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. освіченість — -ності, ж. Абстр. ім. до освічений II 1). || Рівень освіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. освіченість — ОСВІ́ЧЕНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. осві́чений² 1. Я мовчав, зломлений освіченістю Професора (Ю. Яновський); Лука почуває себе скуто біля сина і з іншої причини. То батькова темнота і простота губиться перед синовою вченістю та освіченістю (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  4. освіченість — ОСВІ́ТА (рівень знань, здобутих у процесі навчання; також загальний рівень знань у суспільстві, державі і т. ін.), ОСВІ́ЧЕНІСТЬ, ГРА́МОТА розм., ПРОСВІ́ТА заст. Ти на "відмінно" закінчила освіту вищу, інститут (В. Сосюра); Енциклопедична освіченість І.  Словник синонімів української мови
  5. освіченість — Осві́ченість, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)