освіченість
ОСВІ́ЧЕНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до осві́чений²1.
Я мовчав, зломлений освіченістю Професора (Ю. Янов., II, 1958, 121);
Лука почуває себе скуто біля сина і з іншої причини. То батькова темнота і простота губиться перед синовою вченістю та освіченістю (Мушк., Серце.., 1962, 41);
Енциклопедична освіченість Гулака та його грунтовна обізнаність в різноманітних питаннях історії та літератури Грузії робили його одним із найавторитетніших вчених того часу (Рад. літ-во, 9, 1966, 65);
// Рівень освіти.
Підвищуються професійна підготовка і майстерність робітників та селян, їх освіченість і культура (Матер. XXIV з. КПРС, 1971, 228).
Словник української мови (СУМ-11)