осміліти

ОСМІЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Стати сміливим, набратися сміливості.

Хлопчик, видимо, зрозумів, що це за люди, осмілів зовсім, і в нього розумно засвітились оченята (Вас., II, 1959, 165);

Максим стояв, здивований тим, як раптом осміліла, заговорила ця мовчазна дівчина (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 194).

Значення в інших словниках

1. осміліти — осмілі́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. осміліти — -ію, -ієш, док. Стати сміливим, набратися сміливості.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. осміліти — ОСМІЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Стати сміливим, набратися сміливості. Хлопчик, видимо, зрозумів, що це за люди, осмілів зовсім, і в нього розумно засвітились оченята (С. Васильченко); Максим стояв, здивований тим, як раптом осміліла, заговорила ця мовчазна дівчина (І. Цюпа).  Словник української мови у 20 томах