осточортіти

ОСТОЧОРТІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., зневажл. До краю обриднути; остогидіти.

Учитись було Піхтіреві за велику муку: нулі.., насмішки, батьків батіг — усе це йому осточортіло до нудоти (Вас., І, 1959, 164);

Я людям всім осточортів І остогид (Сам., І, 1958, 165);

Парася із своїм чарльстоном більш ніж осточортіла Сергієві, але спиняти її він не міг (Епік, Тв., 1958, 80).

Значення в інших словниках

1. осточортіти — осточорті́ти дієслово доконаного виду зневажл.  Орфографічний словник української мови
2. осточортіти — див. набридати  Словник синонімів Вусика
3. осточортіти — -ію, -ієш, док., зневажл. До краю обриднути; остогидіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. осточортіти — див. надоїдати  Словник чужослів Павло Штепа
5. осточортіти — ОСТОЧОРТІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., зневажл. До краю обриднути; остогидіти. Учитись було Піхтіреві за велику муку: нулі.., насмішки, батьків батіг – усе це йому осточортіло до нудоти (С. Васильченко); – Я людям всім осточортів І остогид (В.  Словник української мови у 20 томах
6. осточортіти — НАБРИ́ДНУТИ кому і без додатка (стати нецікавим, нудним унаслідок одноманітності, частої повторюваності), ОБРИ́ДНУТИ, ДОКУ́ЧИТИ, НАДОКУ́ЧИТИ, НАДОЇ́СТИ розм., НАСТИ́РИТИСЯ розм., ПРЕДОКУ́ЧИТИ підсил. розм., ЗНАВІСНІ́ТИ підсил. розм., ОНАВІСНІ́ТИ підсил.  Словник синонімів української мови
7. осточортіти — Осточорті́ти, -ті́ю, -ті́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. осточортіти — Осточортіти, -тію, -єш гл. = остобісіти. Ном. Як ти мені осточортіла. Ном. № 2742.  Словник української мови Грінченка