осточортілий
ОСТОЧОРТІ́ЛИЙ, а, е, зневажл. До краю обридлий; остогидлий.
Він бачив, що Славко радий був нагоді вирватися з осточортілих стін гімназії хоч на кілька днів (Кол., Терен.., 1959, 51).
Словник української мови (СУМ-11)ОСТОЧОРТІ́ЛИЙ, а, е, зневажл. До краю обридлий; остогидлий.
Він бачив, що Славко радий був нагоді вирватися з осточортілих стін гімназії хоч на кілька днів (Кол., Терен.., 1959, 51).
Словник української мови (СУМ-11)