осточортілий
осточорті́лий
-а, -е, зневажл.
1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до осточортіти.
2》 у знач. прикм. До краю обридлий; остогидлий.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиосточорті́лий
-а, -е, зневажл.
1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до осточортіти.
2》 у знач. прикм. До краю обридлий; остогидлий.
Великий тлумачний словник сучасної української мови