острог

ОСТРО́Г, у, ч.

1. заст. В’язниця, тюрма.

Та там уже його в кайданах Найшла, сердешная [мати], в тюрмі. Не допустили й подивитись, І мусила вона сидіть Коло острога [острогу] (Шевч., II, 1963, 286);

Чайченка знов узяли за сторожу, а там у два тижні повезли його у місто, посадили в острозі (Вовчок, І, 1955, 249);

Через місяць Петру Ураду та Букан повернулися з острогу — проти них не було доказів (Чаб., Балкан. весна, 1960, 102).

2. іст. У Київській Русі і в Російській державі до XVII ст. — огороджене частоколом місто, селище, яке було укріпленим пунктом.

Радують Чорного діла його княжі. Чернігів що день, то більше стає неприступним, першорядним острогом на всю Сіверянщину (Міщ., Сіверяни, 1961, 14);

У травні 1720 року експедиція прибула в Якутськ, звідки по річках Алдану, Маї і Юдомі, а далі по суші.. вийшла на узбережжя Охотського моря і досягла Охотського острога (Видатні вітч. географи.., 1954, 22).

3. іст. Стіна на валу фортеці з закопаних впритул у землю і загострених угорі стовпів.

Обгородитися острогом.

Значення в інших словниках

1. острог — Острог: — тут: тюрма (в Росії) [52]  Словник з творів Івана Франка
2. Острог — Остро́г іменник чоловічого роду місто в Україні  Орфографічний словник української мови
3. острог — див. в'язниця  Словник синонімів Вусика
4. острог — -у, ч. 1》 заст.В'язниця, тюрма. 2》 іст. У Київській Русі та в Морсковській державі до 17 ст. – огороджене частоколом місто, селище, яке було укріпленим пунктом. 3》 іст. Стіна на валу фортеці з закопаних впритул у землю і загострених угорі стовпів. Обгородитися острогом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. острог — див. тюрма  Словник чужослів Павло Штепа
6. острог — ОСТРО́Г, у, ч. 1. заст. В'язниця, тюрма. Та там уже його в кайданах Найшла, сердешная [мати], в тюрмі. Не допустили й подивитись, І мусила вона сидіть Коло острога [острогу] (Т.  Словник української мови у 20 томах
7. Острог — М., райцентр Рівненської обл., на р. Горині при впадінні в неї Вілії (басейн Дніпра); 13 тис. мшк.; підприємства харчової, будівельних матеріалів, асфальтової, ґумової промисловості; музеї (в тому числі книги і книгодрукування...  Універсальний словник-енциклопедія
8. острог — В'ЯЗНИ́ЦЯ (приміщення, де тримають в'язнів), ТЮРМА́, ТЮРЯ́ГА розм., зневажл., ТЕМНИ́ЦЯ заст., поет., ОСТРО́Г заст., Я́МА заст., КРИМІНА́Л заст., ПО́РУБ заст., КУ́НА заст., ЗАТВО́Р заст., ХУРДИ́ГА заст., розм., КОЗА́ заст. розм., КАЗЕ́НКА діал.  Словник синонімів української мови
9. Острог — Остро́г, -га́, в -зі́ (м.); остро́зький, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. острог — Острог, -га м. 1) = остріг. 2) Острогъ, тюрьма. А в Київі острог та без вікон, без дверей. Чуб. V. 1026.  Словник української мови Грінченка