острог
остро́г
-у, ч.
1》 заст.В'язниця, тюрма.
2》 іст. У Київській Русі та в Морсковській державі до 17 ст. – огороджене частоколом місто, селище, яке було укріпленим пунктом.
3》 іст. Стіна на валу фортеці з закопаних впритул у землю і загострених угорі стовпів. Обгородитися острогом.
Великий тлумачний словник сучасної української мови