остружок

ОСТРУ́ЖОК, жка, ч. Те саме, що стру́жка.

Стальний остружок; *Образно. На вулицях юрмилися євреї в довгих оксамитових кафтанах з остружками пейсів на скронях (Тулуб, Людолови, І, 1957, 7).

Значення в інших словниках

1. остружок — остру́жок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. остружок — -жка, ч. Те саме, що стружка. Стальний остружок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. остружок — ОСТРУ́ЖОК, жка, ч. Те саме, що стру́жка. Чорт взявся стругати вовка, а з остружків зробилися шершні (з легенди); Сталевий остружок; * Образно. На вулицях юрмилися євреї в довгих оксамитових кафтанах з остружками пейсів на скронях (З. Тулуб).  Словник української мови у 20 томах