ошелешення
ОШЕЛЕ́ШЕННЯ, я, с., розм. Стан за знач. ошеле́шити.
Він з веселим ошелешенням витяг до нього шию (Шовк., Інженери, 1948, 333);
На обличчі відбилося ошелешення.
Словник української мови (СУМ-11)ОШЕЛЕ́ШЕННЯ, я, с., розм. Стан за знач. ошеле́шити.
Він з веселим ошелешенням витяг до нього шию (Шовк., Інженери, 1948, 333);
На обличчі відбилося ошелешення.
Словник української мови (СУМ-11)