пагонок
ПА́ГОНОК, нка, ч. Зменш. до па́гін.
Колись ця вишня, ростучи без догляду, зовсім була здичавіла. Гілки зверху посохли, а натомість гнало пагінки знизу (Сенч., Опов., 1959, 73);
Заспівай,.. Щоб любов, навіки серцю мила, Простягала пагінки рясні (Мал., Полудень.., 1960, 102);
Що там, мовляв, з тобою розмовляти, мізерний пагінку економії (Мик., II, 1957, 179).
Словник української мови (СУМ-11)