панагія
ПАНАГІ́Я, ї, ж. Оздоблений прикрасами нагрудний знак православних єпископів, який носять на ланцюжку.
На йому лисніла проти сонця шовкова фіолетова ряса, а на грудях блищала панагія (Н.-Лев., III, 1956, 193);
Сховав [владика] за пазуху наперсного хреста і діамантову панагію (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 383).
Словник української мови (СУМ-11)