парашник
ПАРА́ШНИК, а, ч., розм. Арештант дореволюційної в’язниці, що прибирав парашу і прислужував іншим арештантам.
Словник української мови (СУМ-11)ПАРА́ШНИК, а, ч., розм. Арештант дореволюційної в’язниці, що прибирав парашу і прислужував іншим арештантам.
Словник української мови (СУМ-11)