1. Словник української мови в 11 томах

парашник

ПАРА́ШНИК, а, ч., розм. Арештант дореволюційної в’язниці, що прибирав парашу і прислужував іншим арештантам.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. парашник — пара́шник іменник чоловічого роду, істота жарг., зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. парашник — -а, ч., розм. Арештант в'язниці, що прибирає парашу і прислужує іншим арештантам. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. парашник — ПАРА́ШНИК, а, ч., жарг., зневажл. Арештант в'язниці, що прибирає парашу і прислужує іншим арештантам, зазнає від них принижень. Парашник зазанавав постійних принижень (І. Багряний). Словник української мови у 20 томах