парашник
ПАРА́ШНИК, а, ч., жарг., зневажл.
Арештант в'язниці, що прибирає парашу і прислужує іншим арештантам, зазнає від них принижень.
Парашник зазанавав постійних принижень (І. Багряний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- парашник — пара́шник іменник чоловічого роду, істота жарг., зневажл. Орфографічний словник української мови
- парашник — -а, ч., розм. Арештант в'язниці, що прибирає парашу і прислужує іншим арештантам. Великий тлумачний словник сучасної мови
- парашник — ПАРА́ШНИК, а, ч., розм. Арештант дореволюційної в’язниці, що прибирав парашу і прислужував іншим арештантам. Словник української мови в 11 томах