парашник
пара́шник
-а, ч., розм.
Арештант в'язниці, що прибирає парашу і прислужує іншим арештантам.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- парашник — пара́шник іменник чоловічого роду, істота жарг., зневажл. Орфографічний словник української мови
- парашник — ПАРА́ШНИК, а, ч., жарг., зневажл. Арештант в'язниці, що прибирає парашу і прислужує іншим арештантам, зазнає від них принижень. Парашник зазанавав постійних принижень (І. Багряний). Словник української мови у 20 томах
- парашник — ПАРА́ШНИК, а, ч., розм. Арештант дореволюційної в’язниці, що прибирав парашу і прислужував іншим арештантам. Словник української мови в 11 томах