1. Орфографічний словник української мови

парашник

пара́шник

іменник чоловічого роду, істота

жарг., зневажл.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. парашник — -а, ч., розм. Арештант в'язниці, що прибирає парашу і прислужує іншим арештантам. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. парашник — ПАРА́ШНИК, а, ч., жарг., зневажл. Арештант в'язниці, що прибирає парашу і прислужує іншим арештантам, зазнає від них принижень. Парашник зазанавав постійних принижень (І. Багряний). Словник української мови у 20 томах
  3. парашник — ПАРА́ШНИК, а, ч., розм. Арештант дореволюційної в’язниці, що прибирав парашу і прислужував іншим арештантам. Словник української мови в 11 томах