перепічайка

ПЕРЕПІЧА́ЙКА, и, ж., заст. Жінка, що випікає хліб, бублики і т. ін. на продаж.

— Якби моя жінка не стала перепічайкою та не заробляла на паляницях, то ми з нею давно б з голоду попухли (Н.-Лев., IV, 1956, 314).

Значення в інших словниках

1. перепічайка — перепіча́йка іменник жіночого роду, істота пекарка рідко  Орфографічний словник української мови
2. перепічайка — -и, ж. 1》 Те саме, що перепічка 1). 2》 Жінка, яка пече хліби.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. перепічайка — ПЕРЕПІЧА́ЙКА, и, ж., заст. Жінка, що випікає хліб, бублики і т. ін. на продаж. – Якби моя жінка не стала перепічайкою та не заробляла на паляницях, то ми з нею давно б з голоду попухли (І. Нечуй-Левицький); Були в'язальниці, були печільниці, перепічайки і товчільниці (Л. Костенко).  Словник української мови у 20 томах
4. перепічайка — ПАЛЯНИ́ШНИЦЯ заст. (жінка, яка випікала й продавала паляниці), ПЕРЕПІЧА́ЙКА заст. Піднялися на місто йти бублейниці, палянишниці (Г. Квітка-Основ'яненко); — Якби моя жінка не стала перепічайкою та не заробляла на паляницях, то ми з нею давно б з голоду попухли (І. Нечуй-Левицький).  Словник синонімів української мови
5. перепічайка — Перепічайка, -ки ж. 1) Родъ лепешки изъ кислаго тѣста, испеченной на сковородѣ. 2) Женщина, пекущая хлѣбы. Знайте мене, перепічайку, що на воротях тісто! Ном. № 10793. Погана перепічайка! напече було хліба глевкого та, сирого. Мнж. 101.  Словник української мови Грінченка