Словник української мови в 11 томах

пикатий

ПИКА́ТИЙ, а, е.

1. зневажл. З потворним, бридким або неприємним, несимпатичним обличчям.

— Козаки тоді бились із ляхами понад Случчю, понад Горинню да топились по багнах, а ви з своїми пикатими бурмистрами давай викроювати щонайкращі поля та сіножаті! (П. Куліш, Вибр., 1969, 128);

— Хазяїн — лисий такий, пикатий, як визвіриться на мене: а йди сюди (Вас., І, 1959, 279);

На стінах портрети — весь бюргерський рід: Пикаті, пузаті, пихаті, — арійці!.. (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 295).

2. розм. З опасистим, свіжим, рожевим і т. ін. обличчям.

Поза столом сидить.. сквапний чоловічок..: сивоусий, пикатий, броватий, очима, як списом, пройма (Вовчок, VI, 1956, 281);

Він роздумував, чом не похожі ці солдати на тих молодих, лиховусих, струнких і пикатих із шаблями, на конях (Гонч., Вибр., 1959, 90);

// перен. З круглими, опуклими боками (про предмети).

Гнат з Настею лишились самі в світлиці. Лише пикатий самовар клекотів на столі та, немов надувшись, випускав пару (Коцюб., І, 1955, 57).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. пикатий — пика́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. пикатий — Повновидий, кругловидий, вул. мордатий.  Словник синонімів Караванського
  3. пикатий — див. гладкий  Словник синонімів Вусика
  4. пикатий — -а, -е. 1》 зневажл. З потворним, бридким або неприємним, несимпатичним обличчям. 2》 розм. З опасистим, свіжим, рожевим і т. ін. обличчям. || перен. З круглими, опуклими боками (про предмети).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пикатий — Пика́тий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. пикатий — ПИКА́ТИЙ, а, е. 1. зневажл. З потворним, бридким або неприємним, несимпатичним обличчям. – Козаки тоді бились із ляхами понад Случчю, понад Горинню да топились по багнах, а ви з своїми пикатими бурмистрами давай викроювати щонайкращі поля та сіножаті! (П.  Словник української мови у 20 томах
  7. пикатий — МОРДА́ТИЙ розм. (з товстим, широким обличчям), ТОВСТОЛИ́ЦИЙ, ТОВСТОМО́РДИЙ розм., ТОВСТОПИ́КИЙ вульг., ПИКА́ТИЙ вульг. Служили у троян два брати, Із них був всякий Голіаф; Широкоплечий і мордатий, І по вівці цілком глитав (І.  Словник синонімів української мови
  8. пикатий — Пикатий, -а, -е Мордатый. Мов кабани годовані, пикаті, пузаті. Ном. № 8633.  Словник української мови Грінченка