плюскотати

ПЛЮСКОТА́ТИ, кочу́, ко́чеш і ПЛЮСКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. Підсил. до плю́скати.

Пробудилися рибки і плили та плюскотали до рожевого світла (Фр., VIII, 1952, 216);

Вода то зникає, то знов плюскоче під ногами (Гончар, Людина.., 1960, 124);

Плюскотіли весла, тихо хлюпотілись хвилі об баркас (Збан., Сеспель, 1961, 418);

Він прийшов з заводу, як завжди, довго плюскотів у ванній водою (Загреб., Спека, 1961, 128);

Уляна гуркала чавунами, плюскотіла водою (Тют., Вир, 1964, 522);

// безос.

Обідали [діти]. Здавалося, парив дощ: шуміло, плюскотіло, тріщали кістки, торохтіли миски (Вас., Вибр., 1950, 235).

Значення в інших словниках

1. плюскотати — плюскота́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. плюскотати — див. лити  Словник синонімів Вусика
3. плюскотати — -кочу, -кочеш і плюскотіти, -очу, -отиш, недок. Підсил. до плюскати. || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. плюскотати — ПЛЮСКОТА́ТИ, кочу́, ко́чеш і ПЛЮСКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. Підсил. до плю́скати. Пробудилися рибки і плили та плюскотали до рожевого світла (І. Франко); Вода то зникає, то знов плюскоче під ногами (О.  Словник української мови у 20 томах
5. плюскотати — ХЛЮ́ПАТИ (про воду та іншу рідину — рухаючись, утворювати плескіт, хлюпання), ХЛЮ́ПАТИСЯ, ПЛЕСКА́ТИ, ПЛЕСКА́ТИСЯ, ПЛЕСКОТА́ТИ (ПЛЕСКОТІ́ТИ) підсил., ПЛЕСКОТА́ТИСЯ (ПЛЕСКОТІ́ТИСЯ) підсил., ПЛЮ́СКАТИ, ПЛЮ́СКАТИСЯ, ПЛЮЩА́ТИ, БИ́ТИ підсил., БИ́ТИСЯ підсил.  Словник синонімів української мови