побіденник
ПОБІДЕ́ННИК, а, ч., розм., рідко. Те саме, що бідола́ха.
Вареники-побіденники, в окропі кипіли, велику муку терпіли (Номис, 1864, № 12351).
Словник української мови (СУМ-11)ПОБІДЕ́ННИК, а, ч., розм., рідко. Те саме, що бідола́ха.
Вареники-побіденники, в окропі кипіли, велику муку терпіли (Номис, 1864, № 12351).
Словник української мови (СУМ-11)