побіденник —
-а, ч., розм., рідко. Те саме, що бідолаха.
Великий тлумачний словник сучасної мови
побіденник —
ПОБІДЕ́ННИК, а, ч., розм., рідко. Те саме, що бідола́ха. Вареники-побіденники, в окропі кипіли, велику муку терпіли (Номис).
Словник української мови у 20 томах
побіденник —
ПОБІДЕ́ННИК, а, ч., розм., рідко. Те саме, що бідола́ха. Вареники-побіденники, в окропі кипіли, велику муку терпіли (Номис, 1864, № 12351).
Словник української мови в 11 томах
побіденник —
Побіде́нник, -ка м. Бѣдняга, горемыка. Вареники-побіденники, в окропі кипіли, велику муку терпіли. Ном. № 12351.
Словник української мови Грінченка