Великий тлумачний словник сучасної мови

побіденник

побіде́нник

-а, ч., розм., рідко.

Те саме, що бідолаха.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. побіденник — див. бідолаха; нещасливий; хоробрий  Словник синонімів Вусика
  2. побіденник — ПОБІДЕ́ННИК, а, ч., розм., рідко. Те саме, що бідола́ха. Вареники-побіденники, в окропі кипіли, велику муку терпіли (Номис).  Словник української мови у 20 томах
  3. побіденник — ПОБІДЕ́ННИК, а, ч., розм., рідко. Те саме, що бідола́ха. Вареники-побіденники, в окропі кипіли, велику муку терпіли (Номис, 1864, № 12351).  Словник української мови в 11 томах
  4. побіденник — Побіде́нник, -ка м. Бѣдняга, горемыка. Вареники-побіденники, в окропі кипіли, велику муку терпіли. Ном. № 12351.  Словник української мови Грінченка